«И я взглянул, и вот, посреди престола и четырех животных и посреди старцев стоял Агнец как бы закланный,»
Откровение 5:6
Не убий!
Не кради!
Не смотри с вожделеньем!
И чужого себе не желай!
За Иисусом иди,
но иди без сомненья,
в тот далекий заоблачный край.
Много встретишь в пути
и преград, и проклятий;
Много встретишь тревог
и забот;
Ты на них не смотри,
ты смотри на распятье,
На Того,
Кто в обители ждет.
Ты смотри на Того,
Кто крестом попирая,
Смерть и муки,
нам жизнь даровал;
На Иисуса Христа, -
«Наша Пасха живая» -
Так Апостол
Его называл.
Не считай ни купюр,
ни машин,
ни коттеджей…
Это в вечность
с собой не возьмем.
Лишь в Иисусе Христе,
сохраняя надежду,
Остаемся
и царствуем
в Нем!
Сергей Сгибнев,
Новосибирск, Новосибирской обл.
Верующий. Люблю хорошую христианскую и классическую музыку. Люблю говорить о Боге. Люблю жить! сайт автора:Персональный дневник
Прочитано 13918 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
